Аптечний саміт України–2017: коли результат виправдовує дії

У 2007 р. в м. Яремче під час Всеукраїнської конференції «АПТЕКА–2007» анонсовано створення Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), яку було зареєстровано у листопаді того ж року. Активно розвиваючись, у 2015 р. АПАУ розширила свою діяльність у двох напрямках: ГС «АПАУ» представляє інтереси аптечних закладів, а ВГО «АПАУ» — провізорів і фармацевтів. Уже 10 років поспіль АПАУ відстоює інтереси аптечного бізнесу і фармацевтичних спеціалістів, займаючи активну позицію шляхом ведення постійного діалогу з владою. Одним із форматів такої взаємодії є проведення АПАУ щорічного Аптечного саміту України, який цього року відбувся 7 грудня в столичному «Mercure Kyiv Congress Centre». Масштабний захід зібрав більше 250 учасників, серед яких керівники МОЗ України, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, представники всіх ланок фармацевтичного сектору, профільних громадських об’єднань. Організаторами заходу виступила АПАУ спільно з компанією «УкрКомЕкспо». Генеральний спонсор — група компаній «Кусум», спонсор — представництво «Sopharma» в Україні. Головним інформаційним партнером виступив «Щотижневик АПТЕКА». Партнери заходу — компанія «Біонорика», Український медичний клуб, аналітичні партнери — компанії «МОРІОН» та «Proxima Research®».


Цього року Аптечний саміт проходив у форматі трьох сесій, присвячених аптечним справам в Україні та світі; впровадженню медичної реформи та реалізації державних програм із забезпечення українців лікарськими засобами; «зануренню» аптек в сучасний елект­ронний світ. Поважні гості з Естонії та Польщі поділилися з присутніми досвідом регулювання аптечної діяльності та надання логістичних послуг у країнах ЄС. Змістовні доповіді 20 спікерів розбавили експертні дискусії, завдяки чому саміт проходив у формі конструктивного діалогу. Відзначення АПАУ 10-ї річниці діяльності додало заходу святкової й затишної атмосфери і супроводжувалося теплими побажаннями на адресу засновників та членів АПАУ.

У рамках заходу для представників ЗМІ відбувся прес-брифінг за участю заступника міністра охорони здоров’я України Романа Ілика, голови правління ГС «АПАУ» Ігоря Червоненка та директора ГС «АПАУ» Володимира Руденка.

Аптечний саміт — захід, який збирає професіоналів для обговорення нагальних питань в галузі і державі з метою напрацювання подальших кроків для покращання забезпечення закладів охорони здоров’я та громадян лікарськими засобами. Оператори ринку отримали можливість обмінятися думками щодо нагальних питань з представниками виконавчої влади з тим, щоб надалі рухатися в одному напрямку в унісон. На цьому наголосив Володимир Руденко, подякувавши заступнику міністра за участь в Аптечному саміті та, зокрема, у прес-брифінгу.

Перш за все заступник міністра відзначив важливість проведення подібних заходів, які водночас, крім підбиття підсумків вже зробленого за минулий рік, окреслюють завдання, які має бути виконано в подальшому, враховують помилки, пропозиції та спільні напрацювання профільних асоціацій з органами влади.

Р. Ілик повідомив, що під час наради з медиками Львівщини, яка відбулася 6 грудня, Президент України Петро Порошенко анонсував підписання ним законів щодо реформи медичної галузі вже найближчим часом.

Команда профільного міністерства, у свою чергу, підготувала 3 проекти урядових постанов:

«Маю надію, що вони будуть розглянуті найближчого тижня Кабінетом Міністрів України», — зазначив Р. Ілик, додавши, що ці ініціативи спрямовані на 100% забезпечення українців життєво необхідними ліками на госпітальному й амбулаторному рівнях.

Новий Національний перелік, який буде запроваджено з 1 січня наступного року, міститиме 427 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів. До нього планується включити за процедурою «fast-track»:

  • 28 нових лікарських засобів, що входятьдо державних програм та субвенцій на інгаляційні засоби для наркозу;
  • 14 препаратів, які можуть закуповуватися за кошти медичної субвенції для надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги, примірний табель (перелік) оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги;
  • 18 лікарських засобів, що включені до 20-го видання Базового переліку основ­них лікарських засобів ВООЗ;
  • лікарські засоби, які вже наявні в Національному переліку, але можуть бути додані інші форми та дози за процедурою взаємозамінності.

«Це не межа: Національний перелік буде постійно оновлюватися, розширюватися. Але до уваги будуть братися рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка рекомендує для більше ніж 100 країн світу лікарські засоби, які є не тільки якісними, ефективними, а й які доцільно закуповувати за бюджетні кошти», — зауважив заступник міністра.

За словами Р. Ілика, кожен лікувальний заклад має закупити ліки з Національного переліку в повному обсязі. За умови задоволення в повному обсязі цієї потреби заклади охорони здоров’я зможуть закуповувати інші зареєстровані в Україні препарати, що не включені до Націо­нального переліку. При цьому перевага має надаватися лікарським засобам, включеним до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

«Ми розуміємо, що одразу зміни не відбудуться. Для імплементації необхідний певний час, насамперед для того, щоб заклади провели закупівлі, які відбуваються через електронну систему ProZorro», — зауважив заступник міністра, додавши, що необхідні консультації і тренінги з регіональними фахівцями щодо методології визначення потреби в кількості лікарських засобів вже проведено.

Що стосується програми «Доступні ліки», то її планується розширити шляхом включення 3 нозологій (хронічні захворювання шлунка та дванадцятипалої кишки, депресії та депресивний синдром, профілактика та лікування анемій в І триместр вагітності), 11 нових препаратів за міжнародними непатентованими назвами (МНН).

У Держбюджеті–2018, який пізно ввечері 7 грудня ухвалила Верховна Рада України, закладено на цю програму 1 млрд грн. «Ми має­мо надію, що з 2019 р. ми, можливо, побачимо більшу цифру, оскільки після того, як Україна почне закуповувати лікарські засоби через відповідну профільну агенцію і буде розширено Національний перелік, розшириться і програма реімбурсації», — зазначив Р. Ілик.

На сьогодні в Україні, за словами посадовця, існує проблема, пов’язана з психічними розладами, яка довго замовчувалася. За результатами досліджень експертів Міжнародного медичного корпусу, встановлено, що близько 30% українців протягом життя мають проблеми з психічними розладами і нестабільними станами.

У наступному році також планується запровадження електронних рецептів у тих регіонах, де є така можливість, що, на думку Р. Ілика, дозволить покращити звітування суб’єктів господарювання. «У перспективі, коли буде вертикальне запровадження системи eHealth, елект­ронний рецепт дасть можливість пацієнту брати участь у програмі незалежно від місця проживання. Але це буде можливо після повноцінного впровадження цієї системи», — підкреслив посадовець.

Учасники Аптечного саміту виступили з пропозицією передбачити встановлення єдиної роздрібної націнки на рівні 25% для ліків, включених у програму відшкодування, які у той же час включено до Національного переліку, щоб уникнути дискримінації. Наразі гранична роздрібна націнка для таких препаратів становить 15%. За словами Р. Ілика, Міністерство декларує наміри запровадити регресивну націнку з подальшим введенням фіксованої націнки. Наразі це питання залишається дискусійним.

Заступник міністра детально розглянув питання посилення контролю за рекламою лікарських засобів, яка нині є найбільшим сегментом рекламного ринку на українському телебаченні. Майже 30% загального обсягу реклами зай­має рек­лама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики і реабілітації, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. На окремих каналах обсяг такої реклами становить 50% всіх рекламних повідомлень. Про це свідчать результати моніторингу програм загальнонаціональних телеканалів України, проведеного Національною радою з питань телебачення та радіомовлення у березні цього року.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення наділена повноваженнями лише щодо порядку й обсягів розміщення реклами. У разі якщо цей орган вбачає певні порушення в ефірі телерадіоорганізацій, то він звертається до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) для передбаченого законом реагування. Тобто контролювати рекламування ліків та медичних виробів можливо лише за допомогою цих державних органів. Кожен окремо безсилий вплинути на подібні порушення. У зв’язку із цим було створено міжсекторальну групу за участю представників МОЗ України, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та Держпродспоживслужби, яка розробила попередній алгоритм дій для належного контролю за рекламою лікарських засобів. «Уже найближчим часом почнемо працювати разом для його практичної реалізації», — підкреслив Р. Ілик, уточнивши, що Національна рада здійснюватиме моніторинг мовлення телебачення та радіо, МОЗ України — фахові консультації щодо медичного аспекту, а Держпродспоживслужба накладатиме штрафи і санкції, які мають суттєво вплинути на регулювання ринку реклами ліків.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи мають змогу аптечні заклади приватної форми власності брати участь у програмі «Доступні ліки», Р. Ілик навів цифри, відповідно до яких у програмі задіяно 1200 аптек комунальної форми власності, решта — приватні аптеки. «Дуже важливо, що в умовах відсутності кредиту довіри з боку суб’єктів господарювання на етапі старту програми ми бачимо поступове щомісячне залучення до програми нових аптек на добровільних засадах», — підкреслив він, додавши, що економічна складова участі в програмі має значення не для всіх аптек, оскільки середня вартість чеку становить близько 40 грн. Натомість більш вагомою є соціальна складова — придбання в аптеці супутніх товарів, ліків для терапії супутніх захворювань.

Ігор Червоненко додав, що приватні аптеки дійсно активно беруть участь в урядовій програмі. «Програма працює достатньо добре. Кош­ти надходять своєчасно. На початку дії програми були питання щодо укладання договорів, надання звітності. Але якщо в регіонах є кошти, які своєчасно надходять, усе працює нормально. І дійсно, це соціальна відповідальність: ми має­мо думати не тільки про те, що нам вигідно. Ми усвідомлюємо, що маємо разом з державою виконувати програми для забезпечення громадян доступними ліками», — зауважив він.

Наше видання, зі свого боку, розпочинає цикл публікацій, присвячених перебігу Аптечного саміту–2017, у рамках яких буде висвітлено найважливіші питання сьогодення фармацевтичного сектору, а також представлено доповіді фахівців регуляторних органів та експертів фармацевтичного ринку.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
Джерело: Аптека
Advertisements
Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s